Проблемні питання ведення приватної практики з надання первинної медичної допомоги: ліцензування, експертиза тимчасової непрацездатності, групова практика

Я зупинюся на фізичних особах-підприємцях (далі ФОП) 3 групи спрощеної системи оподаткування, як найбільш раціональної, ефективної та простої форми організації приватної практики.

Отже, як стати ФОП та створити приватну практику можна знайти за посиланням, де наведений алгоритм та все прописано покроково: https://regulation.gov.ua/startup/id8/city-all.

Наразі існує проект постанови КМУ, згідно якого передбачається спрощення ліцензійних умов для лікарів ФОП, згідно яких подаються відомості про медичні спеціальності (організація і управління охороною здоров’я, загальна практика-сімейна медицина (далі ЗПСМ), педіатрія, терапія, сестринська справа, можуть бути й інші), за якими надаватиметься медична допомога та наявність кваліфікованого персоналу, що відповідає заявленим спеціальностям. А тому не потрібно вказувати інформацію (на відміну від закладів охорони здоров’я) про:

  • наявність приміщень, де надаватиметься первинна медична допомога (далі ПМД);
  • відомості про матеріально-технічне забезпечення практики;
  • експертну оцінку приміщень на відповідність санітарно-гігієнічним вимогам (відповідно до наказу МОЗ №259 від 02.04.2013 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Санітарно-протиепідемічні вимоги до закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну (медико-санітарну) допомогу»).

2.) Медичні працівники, що не відповідають заявленим у ліцензійних відомостях спеціальностям мають пройти спеціалізацію для отримання відповідної спеціальності. Для отримання другої спеціальності ЗПСМ – курси спеціалізації з відривом від роботи – 6 місяців, сестринської справи – 1місяць.

3.) Експертиза тимчасової непрацездатності: абз. 1 ст. 69 ЗУ «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначає, що Медична експертиза з тимчасової втрати працездатності громадян проводиться лікарем або комісією лікарів у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці.

А також наказ МОЗ №455 від 13.11.2001 року «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» п 1.4 розділу І визначає кому надається право видачі листків непрацездатності та згідно пп 1.4.5: Лікуючим  лікарям закладів охорони здоров’я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці.Враховуючи, лікар ФОП не є закладом охорони здоров’я, він не проходить акредитацію, а тому вимоги наказу МОЗ № 189 від 09.04.2008 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» п 1.2 р І про те, що ЕТН здійснюється за умови наявності ліцензії Міністерства охорони здоров’я України на право провадження господарської діяльності з медичної практики та сертифіката державної акредитації закладу охорони здоров’я незалежно від форм власності на нього не поширюються, а тому отримання ліцензії на провадження медичної практики як ФОП цілком достатньо.Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 12 квітня 2016 р. № 345 «Про організацію контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету», видача бланків листків тимчасової непрацездатності приватним закладам охорони здоров’я та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи — підприємці та мають право видачі таких бланків, здійснюється у порядку централізованого постачання пропорційно заявленій потребі після відшкодування ними вартості виготовлених бланків у дохід державного бюджету та забезпечується керівниками структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської державних адміністрацій, тобто лікарі ФОП купують бланки у департаменті охорони здоров’я відповідної області.4.) Про організацію роботи, що передбачає співпрацю кількох лікарів, що надають ПМД: функціонування лікарсько-консультативних комісій (ЛКК), заміна на період відсутності і т.д.

Згідно проекту наказу МОЗ «Про затвердження порядку надання первинної медичної допомоги» передбачено термін – «Групова практика ПМД» – сукупність двох чи більше практик ПМД в межах одного надавача ПМД, або кількох надавачів ПМД, які взаємодіють на підставі договору про спільну діяльність, укладеного між надавачами ПМД, іншого договору чи у інший спосіб, не заборонений законодавством.

Отже, практично: кілька лікарів ФОП можуть об’єднатись на підставі договору про спільну діяльність та обумовити шляхи вирішень спільних проблемних питань.

Якщо у питаннях взаємозаміни на період відсутності все зрозуміло, то цікавим є питання утворення ЛКК. На даний час не існує затвердженого МОЗ положення про ЛКК, лише її функції (наказ МОЗ № 189 від 09.04.2008 «Про затвердження Положення про експертизу тимчасової непрацездатності» п. 5.3 р.V), а тому даний вид співорганізації лікарів діє на підставі затвердженого положення на рівні закладу охорони здоров’я (далі ЗОЗ) або спільним наказом кількох ЗОЗ. Цілком очевидним є можливість затвердити даний вид комісії в умовах групової практики ПМД між кількома ФОП.

4.) Питання видачі пільгових рецептів:

Проект змін до наказу МОЗ №360 від 2005 року вносить поправки стосовно того, що лікар-ФОП може виписувати пільгові рецепти (на даний момент це поки неможливо). Кошти на оплату за пільгові медикаменти виділяються з державного бюджету та місцевих бюджетів, а тому лікарю-ФОП буде необхідно узгодити виписку пільгових рецептів з розпорядниками коштів (надати інформацію про наявність ліцензії на провадження медичної практики, витяг з ЄДРПОУ, документи, що посвідчують спеціалізацію та кваліфікацію лікаря).