Звичайні історії від надзвичайних людей. Запорізька область

Робота мобільних медичних команд АСМУ – це, з одного боку, “звичайна” робота медиків. Оглянути пацієнта, провести обстеження, надати рекомендації… Разом з тим, лікарі та медсестри команд працюють в незвичайних умовах – на виїздах у віддалених прифронтових селах, де нема інших опцій надання медичної допомоги. Звісно, на таке здатні лише надзвичайні люди. В рамках рубрики “Звичайні історії від надзвичайних людей” продовжуємо розповідати про успішні кейси виявлення захворювань та вчасного надання медичної допомоги медиками мобільних бригад АСМУ під час виїздів на прифронтові території.

“Це була звичайна виїзна зміна мобільної бригади у прифронтовій громаді. Дорога — зруйнована, амбулаторія — частково пошкоджена. Але життя триває, і люди чекають на мобільну бригаду, — розповідає координаторка мобільних медичних команд АСМУ в Запорізькій області Анна Дуб. — У складі команди — сімейна лікарка Ірина Піхуліна та медична сестра Юлія Кузіна. 

В той день на огляд прийшла, серед інших пацієнтів, жінка близько 50 років. Прийшла “просто перевіритись”. Каже: останнім часом слабкість, часто хочеться пити, схудла, хоча не намагалася. У звичайних умовах, можливо, вона б ще довго відкладала візит. Але тут — мобільна бригада приїхала прямо в громаду.

Медична сестра першою звертає увагу на деталі: сухість шкіри, втомлений вигляд, уважно слухає скарги. Вона ж і пропонує зробити експрес-вимірювання рівня глюкози. Це — стандарт. Але саме завдяки таким деталям і народжується раннє виявлення захворювань.

Результат — значно вищий за норму.

Сімейна лікарка не зволікає: повторний контроль, збір анамнезу, уточнення симптомів, оцінка ризиків. Вона пояснює пацієнтці, що це може бути цукровий діабет і що важливо не лякатися, а діяти.

Пацієнтка мовчить кілька секунд. Потім каже: “Я ж відчувала, що щось не так… але думала — це нерви”.

І тут починається найважливіше — не тільки діагностика, а й підтримка. Лікарка пояснює простими словами, що означає цей показник, як контролювати стан, що робити далі. Вона не просто виконує маніпуляції — вона перекладає медицину на мову людини.

Сімейна лікарка формує план:

• направлення на дообстеження;
• початкові рекомендації по харчуванню;
• контроль глюкози;
• подальший супровід.

Але головне — вони не залишають пацієнтку “з діагнозом наодинці”.

Перед від’їздом медична сестра ще раз підходить до неї:

“Ми з вами на зв’язку. Це не вирок. Це стан, з яким можна жити якісно”.

Цей кейс — не просто про виявлений цукровий діабет.

Він про систему, яка працює навіть там, де складно.

І про те, що іноді один виїзд мобільної бригади — це не просто прийом.

Це — своєчасно врятоване життя”.

Проєкт «Забезпечення доступності послуг первинної медичної допомоги в екстрених ситуаціях, як гуманітарна відповідь для подолання тягаря неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні через мобільні медичні пункти», який виконується ГО «Академія сімейної медицини України» за підтримки World Health Organization Ukraine.