Звичайні історії від надзвичайних людей. Сумська область
Робота мобільних медичних команд АСМУ – це, з одного боку, “звичайна” робота медиків. Оглянути пацієнта, провести обстеження, надати рекомендації… Разом з тим, лікарі та медсестри команд працюють в незвичайних умовах – на виїздах у віддалених прифронтових селах, де нема інших опцій надання медичної допомоги. Звісно, на таке здатні лише надзвичайні люди. В рамках рубрики “Звичайні історії від надзвичайних людей” продовжуємо розповідати про успішні кейси виявлення захворювань та вчасного надання медичної допомоги медиками мобільних бригад АСМУ під час виїздів на прифронтові території.
“Ранок у невеликому селі Недригайлівської громади почався з тривожного дзвінка. Нас попросили заїхати додому до пацієнта 64 років, який відчував задишку цілий день, – розповідає лікар мобільної медичної бригади Віталій Гордієнко. – Приїхавши на місце, ми побачили, що хворий перебував у вимушеному положенні – сидів, нахилившись уперед; дихання було частим і поверхневим, шкіра бліда.
Одразу провели вимірювання основних показників: артеріального тиску, пульсу та рівня насичення крові киснем; паралельно виконали електрокардіограму для оцінки роботи серця, вислухали легені й серце. Було виявлено зниження рівня кисню.
Ми запропонували відвезти його до найближчого медичного закладу в іншому селі. Чоловік погодився, тому що вже не міг це терпіти. Під час транспортування ми продовжували стежити за станом хворого, щоб уникнути можливого погіршення.
Після приїзду до медичного закладу хворого передали лікарю амбулаторії та бригаді екстреної медичної допомоги.
Завдяки оперативній роботі мобільної медичної бригади, налагодженій співпраці та підтримці Академії сімейної медицини України, а також можливості створення такої бригади, пацієнту вдалося своєчасно надати допомогу. Цей випадок демонструє важливість діяльності мобільних бригад і рівень довіри жителів до медичних працівників.
Наступного разу, коли ми знову приїхали до цього пацієнта, він щиро зрадів нашому візиту та був щасливий нас бачити. У його поведінці відчувалася довіра й полегшення”.
“Наразі для наших пацієнтів ми часто стаємо єдиним містком до цивілізації, – ділиться координаторка мобільних медичних бригад АСМУ в низці громад Сумської області і за сумісництвом лікарка мобільної бригади Ніна Доценко. – Доводиться вирішувати, окрім медичних, ще й супутні соціальні питання. До прикладу, під час нещодавнього виїзду до одного з сіл Сумської області ми відвідували маломобільного пацієнта вдома. Нещодавно біля нього знову був “приліт” КАБа, і в хаті вилетіли всі шибки на вікнах. Вікна він позатуляв, чим міг, але ми виявили серйознішу проблему – стійкий запах газу. Тобто цілісність обладнання було десь порушено через обстріл. Виявилось, що з безпекових міркувань аварійні служби в цей населений пункт не виїжджають. Нам довелося поспілкуватися з аварійною службою та місцевою адміністрацією, адже життя людини було під загрозою і могла статися трагедія. На щастя, питання було вирішене. Скажу чесно: це важко, коли ти стаєш для людей на прифронтових територіях єдиним каналом зв’язку з оточуючим світом і коли від тебе чекають допомогу, яку ти далеко не завжди можеш надати. Але, як то кажуть, нам своє робить. Продовжуємо доїжджати, куди можемо, та надавати медичну допомогу, адже на нас чекають наші пацієнти. Які навіть в таких умовах зберігають оптимізм та сумлінно виконують наші рекомендації. Тож не можемо їх підвести”.
Проєкт «Забезпечення доступності послуг первинної медичної допомоги в екстрених ситуаціях, як гуманітарна відповідь для подолання тягаря неінфекційних захворювань (НІЗ) в Україні через мобільні медичні пункти», який виконується ГО «Академія сімейної медицини України» за підтримки World Health Organization Ukraine.